Білорусь виходить із експерименту під назвою "Митний союз"
12.04.2011, 17:39
Ірина Северин, українська журналістка і політичний
аналітик, Кишинів
Одноденне ембарго, введене Білоруссю на молдовські вина і
коньяки, показало ряд проблем, які виходять далеко за рамки як Молдови, так і
самої Білорусі.
6 квітня стало відомо, що Мінськ без пояснення причин увів
ембарго на імпорт вин та коньяків з Молдови. Молдовський прем'єр-міністр Влад
Філат на засіданні уряду оголосив про те, що він отримав офіційний лист з
Білорусі, в якому йшлося про те, що білоруська влада «призупинила видачу
сертифікатів на імпорт молдовських і грузинських вин та коньяків».
Влад Філат запропонував з'ясувати причину ембарго, і якщо справа
не в якості продукції, а в політичній сфері, то Кишинів призупинить імпорт
білоруських товарів до Молдови.
А об’єм імпорту суттєвий: це трактори, які Молдова традиційно
замовляє на гроші від гранту в рамках довгострокової японської програми
допомоги Молдові, а також тролейбуси, на які Молдова отримала кредит від
Європейського банку реконструкції та розвитку. Здавалося б, надто жорстка
реакція прем'єр-міністра подіяла - вже у другій половині дня ембарго на
молдавські вино було скасовано.
Чому білоруси раптом розлюбили молдавське та грузинське вино
Питання в тому, що ж приховується за ембарго Білорусі, яка
впродовж багатьох років із задоволенням купує молдовські вина і коньяки,
займаючи друге після Росії місце з імпорту молдовської виноробної продукції. На
її частку припадає 23,5% молдовських вин та коньяків.
Як стало відомо з білоруських ЗМІ, виявляється, ініціатором
обмеження була Москва. Голова служби Росспоживнагляду Геннадій Онищенко
висловив невдоволення тим, що Мінськ не дотримується угоди, підписаної в рамках
Митного союзу і не перешкоджає імпорту на її територію вин, ввезення яких
обмежила Росія.
Раніше ембарго оголошувала сама Росія, причому причини ембарго
на думку експертів були скоріше політичними, ніж стосувалися безпосередньо
якості молдовського вина. Як відзначають молдовські виробники, проблеми з
якістю виникають у тих російських імпортерів молдовських вин, які роблять
ставку на низьку ціну закупівель, створюючи таким чином попит на низькякісні
вина. До того ж значна частина виноробних заводів в Молдові належить російським
інвесторам.
Ні економічній зброї?
Чому ж усе таки цього разу Білорусь увела ембарго? У 2010 році
Росія впродовж досить тривалого терміну блокувала молдовський експорт, що
серйозно відобразилося як на економічній, так і на політичній ситуації
всередині країни. У відповідь на це Москва зазнала жорсткої критики за
політично мотивоване застосування ембарго. Це стало позначатися на ставленні до
Росії всередині Молдови і призвело до втрати довіри до неї.
Росія зробила висновки. Директор Інституту актуальних
міжнародних проблем (ІАМП) Дипломатичної Академії МЗС Алєксєй Пушков, що
побував у Кишиневі восени минулого року, заявив, що надалі Росія не буде
застосовувати по відношенню до Молдови «економічну зброю» - оскільки введення
ембарго на стратегічно важливий для Молдови експорт вина за руйнівними
наслідками для її економіки, з його точки зору, рівносильне військовим діям і
до того ж негативно позначається на «м'якій силі» Росії в Молдові.
Дійсно, керівник служби Росспоживнагляду Геннадій Онищенко
останнім часом не раз повідомляв, що у нього «душа болить за якість
молдовського вина», але про ембарго на імпорт вина, як це траплялося раніше,
він не оголошував, а обмежувався роботою з окремими російськими постачальниками
неякісних вин, що може тільки вітатися, оскільки це захищає репутацію
молдовських вин вцілому.
Разом з тим Угода про Митний союз, який Росія, Білорусь і
Казахстан підписали в 2007 році, передбачає застосування «єдиного митного
тарифу та інших єдиних заходів регулювання торгівлі з третіми країнами». З цієї
угоди виходить, що якщо Росія незадоволена якістю молдовського вина з
політичних міркувань, то жодна з країн, що входять до Митного союзу не може
імпортувати молдовське вино, навіть якщо, як у випадку з Білоруссю, там немає
жодних претензій до якості самого вина і Молдова є вигідним торговельним
партнером.
Тепер Росії достатньо передати вказівку Білорусі про ембарго, і
тим самим позбавити себе від побічного ефекту ембарго, тобто падіння довіри до
Росії, зберігаючи тим самим свою «м'яку силу» в регіоні.
Євразійський «тягни-штовхай»
Виходить, що Білорусь, яка вже ретельно підрахувала скільки
грошей вона заощадить від безмитного імпорту енергоносіїв з Росії в результаті
участі в Митному союзі, змушена буде нести втрати з іншого боку - втрати ринків
збуту для своєї продукції, що є ще більш чуттєвим для Білорусі.
Більше того, торгівельна політика
завжди була одним з головних важелів вибудовування політичної взаємодії з
іншими країнами. Це означає, що тепер Білорусь і Казахстан змушені будуть від
них відмовитися. Якщо Росія, наприклад, вирішить, що не буде імпортувати
славнозвісні «ніжки Буша» із США, образившись за щось на Вашингтон, то рішення
Москви тепер змушені будуть виконувати і Білорусь, і Казахстан. Якщо Росія
захоче ощасливити когось допуском на свій ринок, то вони повинні будуть зробити
те ж саме.
Таким чином Білорусь і Казахстан повинні поступитися Росії в
значній частині свого суверенного права проводити незалежну зовнішню політику
по відношенню до третіх країн. Це правило не працює в зворотному режимі,
оскільки їхня частка в процесі ухвалення рішення в Митному союзі, який є
додатком до ЄЕП, значно менша, ніж частка Росії.
Україна на черзі
На відміну від випадку з Білоруссю, на кордоні з Україною Росія
повинна сама зупиняти молдовські вина, оскільки Україна не входить до Митного
союзу. Недавно Путін заявив, що без України робота Митного союзу не стане
повноцінною. І що у разі вступу України в зону вільної торгівлі з ЄС,
російський Митний союз, що включає Казахстан і Білорусь, змушений буде закрити
свій ринок для товарів з України.
Очевидно, що важелі політичного впливу Росії в результаті
розширення Митного союзу за рахунок України значно посилилися б, а інших країн
і самої України істотно знизилися б. Президент України Янукович 7 квітня
виступив у Верховній Раді із заявою про пріоритет інтеграції з ЄС, що виключає
вступ до євразійського митного союзу. Оскільки неможливо бути одночасно членом
двох митних союзів - європейського та євразійського, Янукович пропонує
співпрацювати з російським Митним союзом в рамках формули «3 +1». У цілому в
поєднанні з тиском ззовні ситуація викликає в українському суспільстві серйозне
занепокоєння, особливо напередодні візиту до Києва російського прем'єра Путіна.
Від російського тиску Україну захищає те, що на відміну від
країн євразійського Митного союзу вона вже є членом СОТ. Двосторонні угоди, що
зв'язують її з 153 країнами-членами СОТ, не дозволяють їй відіграти ситуацію
назад. Пропозиція Росії - вийти і разом вступити знову - далека від реальності.
До того ж перспективи вступу самої Росії до СОТ поки досить ефемерні. Вступ до
складу створеного нею Митного союзу неможливий, про що вже заявили впливові
члени СОТ.
Проблематичним є і самостійний вступ Росії до СОТ. Її членство в
СОТ блокує Грузія, наполягаючи на вирішенні питань, що стосуються відновлення
територіальної цілісності Грузії, що для Росії означало б відхід від визнання
незалежності Абхазії та Північної Осетії. Ситуація патова і виходу з неї не
видно, тому що ні одна зі сторін не має наміру поступатися.
Білорусь відмовляється бути «цапом-відбувайлом»
До цих пір Білорусь не вдавалася до блокування доступу
молдовських вин на свій ринок у випадках, коли ембарго робила Росія. Справа в
тому, що хоча Митний союз створений в 2007 році, механізми функціонування та
документи, що регламентують його діяльність, поки знаходяться на стадії
розробки.
Відомо, що вже на другий день, 7 квітня відбулося засідання
Комісії Митного союзу, де «було розглянуто ряд питань функціонування єдиної
митної території й формування договірно-правової бази Єдиного економічного
простору (ЄЕП) у рамках ЄврАзЕС».
Серед іншого там розглядався «хід роботи з поширення на єдину
митну територію Митного союзу спеціальних захисних і антидемпінгових заходів,
що діють на національних рівнях у державах-членах Митного союзу по відношенню
до третіх країн». Члени Комісії ухвалили «Протокол про внесення змін і
доповнень до Угоди про застосування спеціальних захисних, антидемпінгових і
компенсаційних заходів по відношенню до третіх країн від 25 січня 2008 року».
Однак ембарго за підсумками цього заходу Білорусь не відновила.
Експеримент під назвою «Митний союз» провалився
Ідеальна схема дала збій при першій же спробі застосувати її на
практиці. Як буде розвиватися ситуація - поки невідомо. Навряд чи Лукашенко
готовий відмовитися від самостійної зовнішньої та економічної політики й
зробити Білорусь «цапом-відбувайлом» у чужій грі. Схоже, що Лукашенко
покористувався перевагами Митного союзу, проте дав зрозуміти Росії, що не
готовий йти на жертви, пов'язані з втратою ринків збуту своєї продукції.
Усе це може означати початок виход
Демарш Лукашенка напередодні візиту Путіна в Україні російські
ЗМІ намагаються компенсувати за рахунок повідомлень у російських ЗМІ про
готовність Киргизії вступити до Митного союзу, що, швидше за все, стане
сюрпризом для самої Киргизії.
Разом з тим пропагандистські заходи не можуть приховати
вроджений недолік Митного Союзу - новоутворення, яке народилося виключно з
нездатності Росії інтегруватися в міжнародну торгову систему і бажання за всяку
ціну не допустити туди сусідів.
Статтю написано для uaobserver.blogspot.com
Переклад українською: Євроатлантика
